Порядок оскарження заочного рішення

Найчастіше заочні рішення приймаються за позовами банку до боржників про стягнення заборгованості по кредитним договорам та позовами про розірвання шлюбу.

Основні особливості ухвалення заочного рішення суду та механізм оскарження такого рішення суду регулюються нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Коли  суд може ухвалити заочне рішення?

Згідно  ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів. У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Порядок  оскарження заочного рішення?

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів.

До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору та докази, на які посилається заявник.

Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з’ясовує, хто з учасників справи з’явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з’ясовує думку сторін та інших учасників справи щодо вимог про перегляд заочного рішення.

У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Скасування та оскарження заочного рішення.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Отже, отримавши заочне рішення суду по справі, яку було розглянуто без вашої участі, можна подати до цього ж суду заяву про перегляд заочного рішення, однак лише за умови поважних причин неявки до суду та за наявності доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. При поданні такої заяви необхідно обов’язково звернути увагу на дату ухвалення рішення і в разі пропущення процесуального строку подати відповідне клопотання про його поновлення, що має бути розглянуто судом, – підсумовує адвокат.

Відповідно до судової практики Верховного Суду, якщо особа не була присутня під час розгляду справи, а судові повістки повертались поштою за спливом строку зберігання, то ця обставина є поважною для перегляду заочного рішення суду.

Далі судовий розгляд відбувається за загальними правилами: відповідач може подавати заперечення про­ти вимог позивача, докази, клопотання тощо. У ре­зультаті розгляду суд ухвалює рішення.

У разі повернення судового збору, якщо такий був сплачений без подальшого звернення до суду, або був помилково сплачений на рахунок такого суду, такі кошти повертаються відповідно до згаданого Порядку. Для повернення помилково сплаченого судового збору платнику необхідно звернутись до суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком. В такій заяві слід обов'язково зазначити:

- причини повернення коштів з бюджету;

- найменування платника;

- код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або ПІБ фізичної особи;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;

- додати до заяви оригінал або копію документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету, зазначити у заяві його дату та номер.

Після отримання такої заяви судом розглядаються отримані документи, перевіряється факт зарахування коштів на рахунок, визначений для сплати судового збору, та факт того, що заявник дійсно з позовною заявою до суду не звертався.  За результатами проведеної перевірки, при встановленні факту, що кошти дійсно були зараховані на відповідний рахунок, визначений для сплати судового збору, та встановлення факту, що судовий збір сплачено дійсно помилково — заявникові надається подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів складається судом за формою, згідно з додатком 1 до Порядку. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.Згідно п.10 розд. І Порядку №787, платник подає до відповідного органу Казначейства заяву разом з оригіналом платіжного доручення та подання, дата складання яких не перевищують 30 календарних днів. Заява з доданими до неї документами та подання подаються до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету.

При компенсації судового збору необхідно користуватися положеннями постанови Кабінету міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави (надалі – Постанова).

Постановою визначено, що коли обидві сторони у цивільній або адміністративній справі звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави в їх фактичному розмірі, але не більше граничних розмірів компенсації. Компенсація судових витрат особам, які їх зазнали, здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні рахунки в банківських установах.  Підставою для компенсації судових витрат є судове рішення. При цьому, Постановою передбачено, що компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення. Тобто, у випадку  винесення судом рішення, яким особі компенсовано судові витрати у справі, та набрання ним законної сили, у такої особи виникає право на компенсацію понесених нею судових витрат. В такому випадку, особа має звернутися до суду,  яким винесено рішення про компенсацію судових витрат, або до відповідного територіального управління Державної судової адміністрації України, якщо судове рішення по зазначеному питанню було винесено судом першої інстанції, із заявою про компенсацію понесених нею судових витрат у справі. До заяви необхідно додати копію судового рішення, яким компенсовано судові витрати, оригінал або копію документа на переказ або паперову копію електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету, із зазначенням у заяві дати та номеру такого документу. Копія документу на переказ подається у разі знаходження оригіналу в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду. В заяві слід обов'язково зазначити інформацію про:

- судове рішення, яким компенсовані судові витрати;

- розмір судових витрат, що підлягають компенсації;

- реквізити банківського рахунку особи, для перерахування компенсованих судових витрат.