Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
17 березня 2020 року набрав чинності закон, який посилює відповідальність за порушення правил, направлених на забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя країни.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №530-IX від 17.03.2020, посилено кримінальну відповідальність за ч.1 ст.325 Кримінального кодексу («Порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням»). Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено ст.44-3 («Порушення правил щодо карантину людей»).
За змістом ст.44-3 КпАП, адміністративна відповідальність наставатиме за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Розмір штрафу за вказане порушення залежить від особи, яку притягають до відповідальності:
Згідно з п.1 ч.1 ст.255 КпАП складення адміністративних матеріалів здійснюватимуть посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції). Розглядатимуть справи місцеві суди.
Стаття 325 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним хворобам, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань. Покарання: штраф від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.
Нести кримінальну відповідальність за вказаною статтею може тільки спеціальний суб’єкт – особа, до службових або професійних обов’язків яких входить виконання правил, встановлених з метою запобігання інфекційним захворюванням і боротьби з ними.