Відтворення підпису на позовній заяві за допомогою факсиміле, як підстава для залишення позовної заяви без розгляду (в контексті практики Верховного суду).

Частиною 2 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. З урахуванням положень частини восьмої статті 43ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

При цьому, підписом є графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об`єкт, підпис має характерні риси, зокрема, це посвідчувальний знак обов`язково певної особи, виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення, наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. В той же час, факсиміле - це печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.

Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Як показує практика, позивачі та їх представники часто нехтують положеннями вказаних статей, надаючи до суду позовні заяви,  що підписані за допомогою факсиміле. На виконання положень Цивільного процесуального кодексу України, суд змушений повертати такі позови. Внаслідок цього, позивачі повторно звертаються до суду що призводить до затягування розгляду справи, а відтак до затягування процесу відновлення порушених прав учасників.

Щодо виявлення факту підписання позовної заяви факсиміле під час підготовчого або ж судового розгляду справи слід зазначити наступне. Усунення позивачем недоліків позовної заяви шляхом подання примірника позову оформленого (підписаного представником чи позивачем) з дотриманням вимог процесуального законодавства не може вважатись усуненням недоліку, який підлягає виправленню в розумінні процесуального законодавства. Справжня воля позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом, що підтверджується власним підписом цієї особи (її представника) у позовній заяві, має значення та підлягає з`ясуванню судом саме станом на час звернення до суду з таким позовом, а не підтвердження цієї обставини безумовно матиме наслідком повернення позову або залишення такого без розгляду.

Вказана позиція судів підкріплюється правовими висновками Верховного Суду. В своєму рішенні по справі №916/3209/20 від 08 липня 2021 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду акцентує увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством за загальним правилом передбачено особисте звернення позивача до суду та власноручне підписання ним заяв по суті справи, то подання процесуальних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису позивача (його представника), що є штампом із зображенням підпису та може бути виготовлений і використаний будь-ким, не відповідає приписам процесуального законодавства та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа (близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 5027/805-б/2012, від 26.06.2018 у справі № 922/4478/16, від 23.11.2018 у справі № 5023/1668/11).

Наведене вище узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, рішеннями у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 та у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 у яких суд зауважив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Тому, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму.

Отже, підписання позовної заяви шляхом факсимільного відтворення підпису не є власноручним підписом цієї особи в розумінні приписів процесуального законодавства України та не є підтвердженням волі позивача на настання відповідних правових наслідків за позовом саме станом на час ініціювання його судового розгляду, та тягне за собою повернення позовної заяви або ж залишення позову без розгляду.